Пірати Карибського Моря: На дивних берегах

Четвертий фільм Піратів остаточно перетворив сюжет на казкову карикатуру. Це вже не історія про жорстокі піратські пригоди і море, де кожен сам за себе, а особливо — Капітан Джек Горобець. Віднині це — Санта-Барбара з мільйоном непотрібних і незнайомих сторін, про які глядачу навіть нічого не розкажуть. І головне, що відтепер навіть егоцентричний Капітан з якогось подиву стає на бік то одного, то іншого персонажа, благородно рятує кожного, випарюючи градус своєї піратської натури і пройдисвітства до нуля.

У попередніх фільмах існувала атмосфера того, що Капітан Джек Горобець чи то поїхав головою, чи то йому на подив усіх навколо щастить, бо він весь час на волосину від провалу. Часто траплялося так, що в нього не виходило щось з першого разу, але він наполегливо докладав зусиль. А тут він і швець, і жнець, і на дуді гравець. Раніше він багато чого не знав, як і належить неосвіченому пірату, і хтось часто йому щось підказував, що зрештою він, знову докладаючи зусиль, доходив вже власним розумом до рішення. А в цьому фільмі він наче став невловимим, професійним, всемогутнім знавцем всього на світі. І все в нього так добре, природно та з першого разу виходить.

Симпатія Джека до Анжеліки висмоктана з пальця. Сама Анжеліка ні риба, ні м'ясо. Можливо, це через те, що я більше не зможу неупереджено дивитися на Пенелопу Круз після того, як вона разом з ЮНІСЕФ звинуватили Україну в африканському голоді, навіть не подумавши вказати на агресора та першопричину війни та проблем з поставкою зерна для голодаючих. Бридота яка.

Але ще більше висмоктане з пальця — «кохання» священика і сирени. Господи боже, від їхньої пісеньки «Ти просто особлива», «О ні, це ти не такий як усі», «Це ти не така, як інші», «Це ти не такий, як вони» під кінець вже воротило. Чим саме не такий, як усі? Тим, що обличчя в порівнянні з іншими привабливе і молоде? Зустрілися два адепти пікап-курсів і відпрацювали техніку «Як підчепити перепихон за півтора дні».

Не можу сказати, що почуття Елізабет та Вільяма були прописані краще, але в них принаймні розвиток окремо одне від одного був прекрасний. Але ці два нещастя... Іспанський сором і сценаристська халтура.

Всі персонажі такі солодко-приторні. На фоні третього фільму, де дитину вішали за співпрацю з піратами, четвертий фільм виглядає сміхотворно.