Напад

Чомусь у стрічці головний злодій показаний жертвою обставин, що навіть неволею співпереживаєш за нього, полякам це дуже добре вдалося - зробити головним героєм не лише слідчого, а й злочинця, якого вони ловлять. Яким був реальний персонаж з якого був змальований орнанізатор банди невідомо, але частково він себе поводить то як розумний і холоднокровний ватажок банди, що прораховує все до дрібниць, то як тупуватий і недалекий чоловік, який приймає рішення на емоціях. Все ж таки це не документальний, а художній фільм про що на початку навіть і вказується. Як би там не було, а фільм мене зачепив та не залишив байдужим. До того ж, це не американське кіно, де мислення і ставлення героїв до скоєного відрізняється від нашого менталітету, показує, що польське кіно багато в чому нам більш зрозуміле, ніж американське, і це мені якраз зайшло.

Можна дивитися нормальний фільм.