Ведмідь

"кухня життя" і "життя кухні"

/Ведмідь вийшов з клітки/

На жаль чи на щастя, але реліз "Ведмедя" збігся не лише з буремним часоплином загалом, але й з моїми особистими драмами, то ж тут трапилось якесь випадкове попадання у суб'єктивні больові)
Я відкладала перегляд першого сезону в 2022 (ну бо ясно що не до того якось було), а тепер, в 2023, можу дивитись цей продукт з точки зору керманича в закладі) Планіда любить жартики))))
То ж...
Насамперед слід сказати, що це дуже трушне зображення кухні. Знову ж таки: на жаль чи на щастя)) І відразу з першої серії мене різануло оте життєве
/"я привіз 10 кг мяса"
//"але я замовляв 90 кг"
Окремо слід зауважити міжлюдські стосунки: складний тімбілдінг на роботі (класове зіткнення, якщо хочете. через призму співставлення мішленівських делікатесів і простих людських сендвічів), молодіжні амбіції, проблеми батьків і дітей через журливі спогади від знайомих і, звісно ж, центральна для мене проблема сім'ї, якій довелось втратити. Скорбота тут не груба і вульгарна, а прозора та все ж явна. Я б порівняла це з дощем на губах: наче спеціально нічого не наївся, але відчуваєш смак. Вцілому виходить якийсь такий добрий світлий сум, коли ти не ридаєш від несправедливості, а смиренно приймаєш буремність життя. І от воно отаке: з сварками, боргами, вимушеними підробітками і складними ідеями з вірою в сімейну справу. Короче асортимент тут такий, що я б не стала включати серіал на фоні. Його хочеться цілеспрямовано дивитись. Прям сісти і дивитись.

Слід згадати і про Джеремі Аллена Уайта. Знаємо його ще з "шеймлес" (ну він виріс у нас на очах, камон) і певною мірою трохи страшнувато, що він стане в'язнем одного образу: от він знову бідний, от він знову бореться з залежностями, от він знову не дурень, але все в нього так тернисто, що важко не плакати. Однак особисто для мене це (поки що) не стало проблемою. Можливо тому, що він ще надто свіже обличчя, щоб набриднути цим костюмом. А можливо тому, що ця проблемність близька і абсолютно болюча конкретно для мене. Складно сказати напевне, але цього чувака я щиро і непідробно люблю)

Висновки: "Ведмедю" моя чесна і тверда десятка. Сюжет, картинка, музика -- все грамотно і без надлишку.
Чи варто дивитись? Так.
Кому? Всім.
Післясмак для всіх буде різним, залежно від того, що за спиною. Особисто в мене це світлий сум і я не шкодую про потрачений час. Було приємно)

переклад шикарний : )) ))