Пурпурові серця

Насолодилася переглядом. Красиві головні герої, цікаві стосунки, прекрасний і мелодійний голос виконавиці, пісні зі смислом. Мені дуже фільм сподобався, тепер він у списку улюблених.

До романтичного,зворушливого фільму додали трішки фемінізма та військової тематики + акторська гра та зовнішність = чудова драма для підлітків. Мені сподобалося, раджу.

Позитивно ніякий або нуль з плюсом.

Почну з того, що на перегляд цього фільму мене негативні коментарі заохотили більше, аніж анотація і трейлер?
Звичайно мелодрама то впринципі жанр не для всіх (для мене зокрема. Я абсолютно не фанатка), однак я не погоджуюсь з тим, що тут інкримінують фільму.
Нарікання на недостатність зображення армії чи інсулінозалєжних.. Ну друзі)))0)0) Фільм назвав себе мелодрамою, відповідно природнім є акцент саме на романтичній взаємодії. Шарю, шо армійські тублери є сьогодні в кожного українця, але такі камінчики це гонєво) Наче ви прийшли в хлібо-булочний і "ну норм, але бісеру тут я не купив".
Що стосується сюжету.
Ну він звичайний. Власне тому й написала на початку, що це нуль з плюсом. Класичний мелодрамний троп "від ворогів до закоханих" і оце типу підкорення строптивої.
Із позитиву відмічу хороший прийом вибудови стосунків через діалог. Тобто у нас значно поширенішим є троп "кохання з першого погляду", а тут саме через призму первинної взаємодії.
Сподобалось, що головний герой назвав головну героїню насамперед своїм "найкращим другом". Особисто для мене в цьому було більше емоцій ніж в криках про любов.

На один раз, зовсім не моє, але явно не такий поганий як про нього говорять.

«Пурпуровий лох і типова фемка/лібералка з заскоками».

Що хоче донести цей фільм?

Солдатіка виписали з лікарні в інвалідному візку, його новоспечена «дружина» в ультимативній формі заявляє, що не буде готувати їжу. Окей, фіктивний шлюб (хоча інтим був) і все таке, але чого ж ти, тупіца, щиро ділилася з ним своїми успіхами, називала його музою, а коли дійшло до мінімальної допомоги, віддачі майже ніякої. Хоча чисто по людськи це нормально, таке питання взагалі стояти не повинно. Нам показують щось на грані морального виродка і намагаються сказати, що це норма. Ні, це не норма.

І це не останній приклад, подивіться на не зовсім здорові стосунки морпіха з батьком.


До того ж, як вже писали нижче, тема з війною/службою не розкрита.

Підозрюю, що життєва, але нецікава історія двох обмежених людей, яка не заслуговує екранізації, хіба що в якості різноманіття. У таких шансів на одруження немає апріорі, «поматросіть і бросіть». Залишається тільки здогадуватися, нащо вона така здалася і за що її можна було полюбити - не вірю.


3/10. Не рекомендую.

Красиві головні герої.Ллюблю сюжети із фіктивними стосунками. Легка та романтична мелодрама, ала на серйозну тему, особливо зараз, під час війни.